Починаючи з двадцятих років минулого століття, професійні гравці стали заробляти непогані гроші, виступаючи перед численною публікою в показових матчах. Люди були готові платити за право дивитися видовищну гру, тому незабаром з'явилися професійні контракти на виступи тенісних гравців перед аудиторією.
Всім хто хоч трішки цікавляться тенісом добре відомі імена Сюзанн Ленглі (чемпіонка Олімпійських ігор в Антверпені), Хелен Уіллз, Моллой Меллорі, Мері Браун, (триразова чемпіонка США). Всі вони колись блищали перед численною аудиторією, заробляли пристойні гроші і були цілком забезпеченими людьми.
Перший за всю історію професійний тенісний матч відбувся в Нью-Йорку 9 жовтня 1926 на критих тенісних кортах «Медісон-сквер-гарден». На цьому матчі прісутствовало13 тисяч глядачів.
Професіоналізація тенісу була продовжена і незабаром з'явилася асоціація професійних тенісистів, що організувала перший чемпіонат США з тенісу серед професіоналів. Першим чемпіоном серед американських професіоналів став Вінсент Річардс.
Згодом список професійних тенісистів поповнили: Еллсуорт Вайнз, завдяки якому загальні збори від турів за рік досягали чверть мільйона доларів, Фред Перрі, справжня зірка англійської збірної в Кубку Девіса, Дон Баджо, перший в історії володар Великого шолома.
Примітно, що система професійних тенісних турнірів склалося тільки на початку 30-их років минулого сторіччя. Крім професійної і раніше існувала аматорська система ігор, так звана «плей-офф».
Перші європейські професійні турніри проводилися у Французькій Рив'єрі, а в 1931 році великий професійний теніс завоював Париж.
Восени 1934 року великий професійний турнір вперше в історії пройшов на тенісних кортах лондонського стадіону «Уемблі». Тепер паризький і лондонський турніри, а також чемпіонат США, визначали лідерів світового професійного тенісу. Більше того, саме вони представляли професійний аналог аматорського Великого шолома.
Після 50 року намітилася нова і, безумовно, позитивна з точки зору гравця в теніс тенденція, завдяки якій заповзятливим менеджерам вдалося завербувати безліч талановитих початківців. Справа в тому, що відтепер, згідно з умовами контракту, кожен учасник професійного туру отримував не частку від загальної суми доходів, як було раніше, а гарантований і заздалегідь обумовлений гонорар. Наприклад, власникові Великого шолома в чоловічому парному розряді за 1951 Френку Артуру Седжмену за сезон було виплачено 75 тисяч доларів, а австралійцю Лью Хоуду - 125 тисяч за 25 місяців. .
Всім хто хоч трішки цікавляться тенісом добре відомі імена Сюзанн Ленглі (чемпіонка Олімпійських ігор в Антверпені), Хелен Уіллз, Моллой Меллорі, Мері Браун, (триразова чемпіонка США). Всі вони колись блищали перед численною аудиторією, заробляли пристойні гроші і були цілком забезпеченими людьми.
Перший за всю історію професійний тенісний матч відбувся в Нью-Йорку 9 жовтня 1926 на критих тенісних кортах «Медісон-сквер-гарден». На цьому матчі прісутствовало13 тисяч глядачів.
Професіоналізація тенісу була продовжена і незабаром з'явилася асоціація професійних тенісистів, що організувала перший чемпіонат США з тенісу серед професіоналів. Першим чемпіоном серед американських професіоналів став Вінсент Річардс.
Згодом список професійних тенісистів поповнили: Еллсуорт Вайнз, завдяки якому загальні збори від турів за рік досягали чверть мільйона доларів, Фред Перрі, справжня зірка англійської збірної в Кубку Девіса, Дон Баджо, перший в історії володар Великого шолома.
Примітно, що система професійних тенісних турнірів склалося тільки на початку 30-их років минулого сторіччя. Крім професійної і раніше існувала аматорська система ігор, так звана «плей-офф».
Перші європейські професійні турніри проводилися у Французькій Рив'єрі, а в 1931 році великий професійний теніс завоював Париж.
Восени 1934 року великий професійний турнір вперше в історії пройшов на тенісних кортах лондонського стадіону «Уемблі». Тепер паризький і лондонський турніри, а також чемпіонат США, визначали лідерів світового професійного тенісу. Більше того, саме вони представляли професійний аналог аматорського Великого шолома.
Після 50 року намітилася нова і, безумовно, позитивна з точки зору гравця в теніс тенденція, завдяки якій заповзятливим менеджерам вдалося завербувати безліч талановитих початківців. Справа в тому, що відтепер, згідно з умовами контракту, кожен учасник професійного туру отримував не частку від загальної суми доходів, як було раніше, а гарантований і заздалегідь обумовлений гонорар. Наприклад, власникові Великого шолома в чоловічому парному розряді за 1951 Френку Артуру Седжмену за сезон було виплачено 75 тисяч доларів, а австралійцю Лью Хоуду - 125 тисяч за 25 місяців. .
Немає коментарів:
Дописати коментар