- У листопаді, коли тенісисти в основному відпочивають, ви зіграли кілька турнірів категорії "Челленджер" і два з них виграли: у Лафборо і Тюмені. Чому вирішили так затягнути свій сезон?
- Зайві окуляри ніколи не завадять. Ось я і подумав, що було б непогано зіграти ще кілька турнірів. Хотілося щільніше закріпитися в першій сотні світового рейтингу. І в цілому вважаю, що із завданням упорався.
- Але зараз-то сезон вже закінчено?
- Так. Нарешті перебуваю на заслуженому відпочинку (посміхається). Правда, ненадовго - в найближчий понеділок або вівторок полечу в академію у Валенсії і почну підготовку до нового сезону. Звичайно, хотілося відпочити побільше, але як вийшло, так вийшло.
- Ви значилися в заявці підсумкового турніру серії "Челленджер" в Бразилії, але потім вирішили знятися з нього. Основна причина - втома?
- Ну якщо б я поїхав у Сан-Паулу, то залишився б зовсім без відпустки (посміхається). Але справа все ж таки не в цьому - в мене болить лікоть правої руки, і просто хотілося дати руці кілька днів відпочинку. Все-таки мені предстоят інтенсивні тренування в Валенсії. Цей лікоть турбує мене досить давно, хоча нічого серйозного начебто немає. Так що це профілактичні заходи.
- Звичайно. Все-таки я мріяв про це всі останні роки. І коли потрапив, нарешті, у першу сотню, сильно зрадів. Може бути навіть занадто (посміхається).
- Що ви маєте на увазі?
- Я увійшов до Топ-100 після того, як виграв "Челленджер" в Лафборо. А потім одразу поїхав на аналогічний турнір у Гельсінкі і вилетів там вже в другому колі. Тоді й зрозумів: чого радіти-то? Треба продовжувати працювати. Так що зараз куди спокійніше ставлюся до того, що стою в сотні. Вже хочеться більшого.
- Але ви знаєте, яке зараз місце в рейтингу займаєте?
- Десь у районі 83-го. Так?
- Майже - 81-е. Інший молодий росіянин, 21-річний Андрій Кузнєцов, знаходиться на три позиції вище. Для вас це прин-ціпіально?
- Якби ми не були з Андрієм хорошими друзями, то суперництво з ним, напевно, було б принциповим. А так, я ніколи в житті не намагався обігнати Кузнєцова. Якщо тільки коли ми обидва були малими - тоді кожен з нас прагнув бути кращим у своєму віці. Але в той час ми ще не були знайомі. А зараз, навпаки, радіємо успіхам один одного. Андрій перед моєю поїздкою в Тюмень сказав: давай, набирай там очки, і тоді нам в наступному сезоні за рахунок більш високого спільного рейтингу буде легше потрапляти разом на турніри в парному розряді. Загалом, у нас з ним інші цілі, ніж суперництво один з одним. Зараз обидва увійшли в сотню - тепер хочеться потрапити в Топ-50 ...
- За свою кар'єру ви зіграли 11 матчів на турнірах ATP World Tour і виграли всього один з них: у 2010 році в Санкт-Петербурзі здолали якраз Кузнєцова. У вас є пояснення настільки невдалим результатам?
- Стовідсотково пояснення немає. У нинішньому році два з чотирьох турнірів ATP, на яких я виступав в "основі", - в Барселоні та Белграді, припали на весну. А в той період я програвав абсолютно все. У Санкт-Петербурзі в протистоянні з іспанцем Гарсія-Лопесом вже була впевненість у своїх силах, але матч якось не склався. Найцікавіше, що на турнірах категорії "Челленджер" я можу обіграти, наприклад, француза Роже-Васселіна, з яким бився восени в Москві на "Кубку Кремля".
- Тобто вам ще потрібен час, щоб звикнути до статусу турнірів ATP?
- Можливо. Хоча нікого з гравців я в принципі не боюсь. Переходити з "Ф'ючерсів" на "Челленджер" було більш страшно. Сподіваюся, якщо мене "прорве" на якому-небудь одному турнірі, то далі буде простіше.
- Ваш план на початок нового сезону вже зверстаний?
- Точно зіграю на турнірі в Ченнаї. А далі або спробую пройти кваліфікацію в Сіднеї, або поїду в Окленд. Ну і Australian Open, зрозуміло.
Немає коментарів:
Дописати коментар